Реалії і перспективи стратегічного партнерства США і України

Союз між Україною і США на основі спільних політичних цінностей та юридичних принципів може стати надійною основою для їх довготривалого і взаємовигідного стратегічного співробітництва

Олег Березюк

Ще не так давно російські політики, військові експерти разом з пропагандистами стверджували, що збройні сили Росії за 3–4 доби захоплять Київ і потім дуже швидко всю Україну. Багато відомих західних експертів і політиків, зважаючи на донесення своїх спецслужб, також дотримувалися такої думки, не очікуючи, що Україна дасть достойну відсіч агресору. Мабуть, саме тому перед початком повномасштабного вторгнення російських військ більшість посольств та іноземних дипломатичних місій перебралися з Києва до Львова. Разом з тим Україні вдалося встояти під першими ударами ворога. І ось вже рік вона впевнено відбиває атаки росіян, а на деяких напрямках і контратакує, повертаючи собі окуповані території.

Як розвиватимуться події на фронті найближчим часом — більш-менш зрозуміло. Очікується, що Росія буде продовжувати наступальні дії, оскільки вона, у порівнянні з Україною, володіє значно більшими людськими, фінансовими та матеріально-технічними ресурсами, що дає їй змогу вести затяжну війну на виснаження.

Разом з тим необхідно зазначити, що Україна стала жертвою нічим не спровокованої збройної агресії, через що, у порівнянні з Росією, у неї більш вигідне положення на міжнародному політичному і дипломатичному рівні. Також варто пам’ятати, що країни Заходу нам суттєво допомагають, в першу чергу сучасними видами озброєнь, що стає відчутною перевагою на полі бою. Отож можна вважати, що на оперативно-тактичному рівні на російсько-українському фронті зберігатиметься відповідний паритет і найближчим часом тут не повинно щось змінитися.

Тепер спробуємо зазирнути у більш віддалену перспективу.

Якщо вважати, що сьогодні Сполучені Штати Америки — найважливіший і найвпливовіший союзник України в російсько-українському збройному протистоянні, то очевидно, що подальший хід цієї війни у значній мірі залежатиме від позиції США.

Для того, щоб зрозуміти напрям подальшої зовнішньої політики США, варто звернути увагу на один важливий документ — «Стратегію національної безпеки США 2022 року» (2022 US National Security Strategy). Він дає підстави дійти висновку, що Америка налаштована і надалі зберігати своє міжнародне політичне лідерство та готується до жорсткого конкурентного протистояння на глобальному рівні.

У своєму вступному слові до «Стратегії національної безпеки США 2022 року» американський президент Джо Байден зазначає, що «сучасний світ знаходиться на етапі великих змін», а Америка має на них адекватно реагувати. Також він наголошує, що США мають «скористатися безпрецедентними можливостями, які сьогодні з’являються у світі, оскільки згодом вони впливатимуть на розвиток усього людства та безпеку і процвітання американського народу у майбутньому».

Якщо виходити з того, що США і надалі обіцяють підтримувати демократію, то Україна також має цим скористатись. Бо це дасть їй можливість зберегти свій державний суверенітет і мати надійний захист від агресивної політики Росії, яка сьогодні становить для неї основну загрозу.

У документі також йдеться про те, як нинішня американська адміністрація планує просувати і захищати життєво важливі інтереси США та що саме дасть їм можливість обійти своїх геополітичних конкурентів і «спрямувати світ дорогою світлішого та обнадійливого майбутнього».

Оскільки в основі державного будівництва США і України є спільні демократичні цінності, то очевидно, що у них мають бути і схожі стратегії національного розвитку та підходи до усунення проблем національної безпеки. У зв’язку з цим для України надзвичайно велике значення має правильне розуміння основних принципів і напрямів розвитку внутрішньої і зовнішньої політики США. Як і те, що слід адекватно їх оцінювати, особливо щодо міжнародної політики і національної безпеки в умовах повномасштабної російської агресії.

Варто ще раз наголосити, що Сполучені Штати — це демократична країна. А в усіх демократичних країнах політики дуже залежні від громадської думки і завжди несуть відповідальність перед народом за свої вчинки і рішення. Саме тому «Стратегію національної безпеки США 2022 року» слід сприймати як документ, що потребує до себе відповідального і з повною довірою ставлення. Якщо порівнювати його з аналогічними документами, які ухвалюються в авторитарній Росії, то слід підкреслити, що в цій країні вони є лише нічого не вартими деклараціями, які авторитарний лідер може ігнорувати або й змінювати на власний розсуд. Тому на аналогічні російські документи не варто звертати якоїсь уваги, оскільки дуже часто, як відомо, вони не варті навіть того паперу на якому написані. Цю особливість росіян у ставленні до різного роду міжнародних договорів, угод, законів та інших нормативно-правових актів свого часу саме так і підмітив канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк. Те, що Росія дуже часто порушує взяті на себе зобов’язання, ми також мали нагоду переконатися багато разів.

Згадаймо хоча б так званий «договір про возз’єднання України з Росією» — Переяславську угоду 1659 року, чи «Будапештський меморандум» 1994 року, коли Україна добровільно відмовилась від третього у світі арсеналу ядерної зброї в обмін на міжнародні гарантії своєї безпеки і територіальної цілісності. Внаслідок надмірної довірливості і недалекоглядності наших політиків ми стали жертвами брехні і нічим не спровокованої збройної агресії з боку Росії, яка, до речі, тоді також виступала одним із гарантів нашої безпеки.

Акт збройної агресії Росії проти України яскраво свідчить, що сучасна система міжнародної безпеки остаточно і безповоротно зруйнована, тому необхідно її реконструювати і докорінно оновити. За таких обставин Україна має визначити для себе надійних партнерів і союзників і разом з ними вести чітко скоординовану оборонну політику.

В нинішній ситуації ООН проявила повну бездіяльність і безпорадність, оскільки не змогла належним чином відреагувати на факт повномасштабної збройної агресії Росії проти України, хоча вона порушила усі юридичні норми і принципи цієї колись впливової і авторитетної міжнародної організації.

Очевидно, що Росія має значно більші ресурси, аніж Україна, і тому для захисту свого державного суверенітету ми не можемо покладатися лише на власні сили. Отож для нас важлива підтримка демократичних країн Заходу, і в першу чергу таких, як США, Великобританія, Польща, Латвія, Литва та Естонія.

Повертаючись до «Стратегії національної безпеки США 2022 року», варто зазначити, що у передмові до неї Джо Байден наголошує на потребі світові американського лідерства. «Ми знаходимося на піку стратегічної боротьби за формування майбутнього міжнародного порядку. Тим часом спільні проблеми, які стосуються людей в усьому світі, вимагають посилення глобальної співпраці та виконання державами своїх обов’язків у той момент, коли робити це стає дедалі важче», — констатує президент США.

Далі він повідомляє, що за такої ситуації Сполучені Штати рухатимуться вперед, керуючись власними цінностями, і будуть працювати разом із союзниками та партнерами, а також усіма, хто розуміє національні інтереси США та поділяє їх погляди. «Ми не дозволимо, щоб наше майбутнє стало вразливим через забаганки тих, хто не згоден з нашим баченням вільного, відкритого, процвітаючого та безпечного світу», — заявляє президент США Джо Байден.

Оскільки Україна після розпаду СРСР обрала шлях демократичного розвитку, то союз між нею і США на основі спільних політичних цінностей та юридичних принципів може стати надійною основою для їх довготривалого і взаємовигідного стратегічного співробітництва.

Джо Байден звертає увагу і на те, у чому саме полягає сила США: «Сполучені Штати сильні за кордоном, тому що ми сильні вдома. Наша економіка динамічна. Наші люди стійкі та креативні. Наші збройні сили залишаються неперевершеними і такими залишатимуться». Далі він говорить про переваги американського способу життя: «Саме наша демократія дозволяє нам постійно переосмислювати себе та оновлювати наші сили».

Очевидно, що політична конкуренція, вільна економіка, ефективна система правосуддя є сильними сторонами американської державної політики, що дозволяє цій країні уникати застійних явищ у сфері суспільного життя, розвивати економіку і сприяти припливу та розвитку талантів з усього світу. Якщо Україна буде будувати свою політику на основі схожих політичних засад і принципів, то і вона отримає значні шанси для досягнення успіху.

Президент США запевняє, що Сполучені Штати і надалі усіма силами будуть захищати американські цінності і демократію в усьому світі. Це дає підстави Україні сподіватись на всебічну підтримку і допомогу з боку США, в т. ч. і у захисті від російської збройної агресії: «Ми будемо продовжувати інвестувати у підвищення конкурентоспроможності Америки в усьому світі, залучаючи мрійників та борців з усього світу. Ми співпрацюватимемо з будь-якою країною, яка так, як і ми, вірить в те, що порядок, заснований на правилах, має залишатися основою глобального миру та процвітання. І ми продовжимо демонструвати, що стійке лідерство Америки у розв’язанні проблем сьогоднішнього та завтрашнього дня, з далекоглядністю та розумінням, є найкращим способом досягнення цілей американського народу».

Також президент США впевнений, що Америка у ХХІ столітті здолає усі кризові явища та труднощі і залишатиметься на лідерських позиціях у глобальному світі: «З кожної кризи ми виходимо сильнішими. Немає нічого неможливого для нас. Ми можемо зробити це заради нашого майбутнього і для всього світу».

Узагальнюючи сказане президентом Сполучених Штатів, можна дійти висновку, що Україна у тісній співпраці зі США має реальні шанси відстояти свою незалежність та вийти на якісно новий рівень свого розвитку.

«Ми відродили неперевершену мережу альянсів та партнерств Америки для підтримки та зміцнення принципів та інституцій, які забезпечували стабільність, процвітання та зростання протягом останніх 75 років. Ми поглибили наші основні альянси у Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні», — це дуже важливий факт, на якому наголошує президент США. Якщо Україна буде надійним союзником і повноправним партнером Америки, то це значно зміцнить нас і відіб’є у будь-якого агресора бажання на нас нападати.

Особливо Джо Байден наголошує на тому, що сьогодні КНР є основним конкурентом США на міжнародній арені і вказує, що «у боротьбі за майбутнє нашого світу моя адміністрація чітко усвідомлює масштаби та серйозність цього виклику. Китайська Народна Республіка має намір і певною мірою здатність змінити міжнародний порядок, що змінить глобальне ігрове поле на її користь, навіть попри те, що Сполучені Штати, як і раніше, віддані відповідальному відношенню до конкуренції між нашими країнами».

Згадує він і Росію: «Жорстока та неспровокована війна Росії проти її сусіда України порушила мир у Європі та вплинула на стабільність усюди, а її безрозсудні ядерні погрози загрожують глобальному режимові нерозповсюдження (ядерної зброї)».

Очевидно, що напад Росії на Україну, яка свого часу добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю, є уроком для інших країн, і це безперечно може спровокувати новий виток гонитви ядерних озброєнь у світі.

Президент Джо Байден також звертає увагу і на соціально-політичну складову жорсткого протистояння та конкуренції між автократією і демократією у світі: «Автократи усіма силами намагаються підірвати демократію та експортувати модель управління, позначену репресіями всередині країни та примусом за кордоном». Саме це явище ми спостерігаємо під час нападу Росії на Україну.

Разом з тим президент США переконаний, що «конкуренти помиляються, коли вважають, що демократія слабша за автократію, тому що вони не спроможні зрозуміти, що сила нації залежить від її народу». І на підтвердження таких слів красномовним прикладом може бути Україна. Саме сила українського народу стала тим фактором, який не дозволив авторитарній Росії реалізувати її злочинні плани, що також свідчить про перевагу демократії над автократією.

Тепер кілька слів про те, як американська демократія може допомогти Україні у війні з Росією.

Передусім варто звернути увагу на те, що симпатії абсолютної більшості американців на боці українців, а в умовах демократії на цей факт має зважати кожна політична сила. Саме тому американські політики, як республіканці, так і демократи, не можуть порушувати свої обіцянки і відступати від публічно задекларованих ними цілей і принципів. Звідси можна зробити висновок, що Сполучені Штати будуть чітко дотримуватися «Стратегії національної безпеки США 2022 року» і надалі підтримувати Україну, незалежно від того, представником якої партії буде наступний президент Америки.

Тут ще раз варто наголосити на тому, що Китай та ще кілька країн з авторитарними режимами, до числа яких входить і Росія, є основними конкурентами США на міжнародної арені. Сьогодні у глобальному політичному просторі сформувались дві неформальні коаліції. З одного боку — об’єднання демократичних держав на чолі зі Сполученими Штатами, а з іншого — група країн з авторитарними режимами, серед яких на позиції лідера Китай. Між демократією і автократією у світі триває постійне стратегічне протистояння і сила кожного з цих об’єднань безпосередньо залежить від кількості і якості їх учасників. Оскільки Україна входить до демократичного блоку, то це апріорі робить її союзником США. Очевидно, що за таких обставин Америка не може дозволити авторитарній Росії перемогти демократичну Україну. Якщо ж так станеться, то це суттєво зменшить політичну вагу президента США Джо Байдена і всієї Демократичної партії, представником якої він є, а також значно ослабить вплив і авторитет Америки в усьому демократичному світі.

Звідси висновок, що перемога України у війні з Росією має принципово важливе значення для США, оскільки відповідає їх глобальним інтересам. Стратегічне партнерство зі США є вигідним і для України, адже дає їй реальні шанси зберегти свою незалежність і державний суверенітет, відбудувати зруйновану війною економіку.

Крім президента США про безумовну підтримку України у війні з Росією нещодавно заявив і державний секретар США Ентоні Блінкен. Він наголосив, що всі російські військові обов’язково будуть покарані за скоєні в Україні злочини. «Всі винні мають понести відповідальність. Як показує сьогоднішня рішучість, США домагатимуться справедливості для народу України стільки, скільки буде потрібно», — зазначив у своїй заяві Ентоні Блінкен. Очевидно, що Україна в союзі зі США має реальні шанси перемогти Росію і повернути окуповані території.

Тепер повернемось до прогнозів, які свого часу були зроблені відомими міжнародними експертами і політиками, і спробуємо пояснити, чому Росії не вдалося завоювати Україну.

Річ у тому, що росіяни і українці — не один народ. У них різний менталітет, який формувався протягом багатьох століть в різних історичних і соціально-політичних умовах.

Якщо росіяни звикли до авторитаризму, то українці значний період часу жили в умовах демократії. Інакше кажучи, якщо у російському суспільстві для абсолютної більшості відносини між людьми типу «холоп-пан» є природними, то для українців питання особистої свободи і справедливості мають визначальне принципове значення і ці демократичні цінності вони налаштовані відстоювати навіть ціною власного життя.

Відомо, що Росія протягом тривалого часу була абсолютною монархією, де влада належала цареві і поміщикам. Звідси у росіян рабська відданість авторитарному правителю і готовність виконувати будь-які його забаганки. Своєю чергою, українці досить довго знаходилися у складі республіканської Речі Посполитої, а також в умовах воєнної демократії, яскравим прикладом якої є соціально-політичний устрій Запорізької Січі. Тому українці ментально значно ближчі до американців, поляків і литовців, аніж до росіян. Саме схожість політичних поглядів і переконань, а також відданість демократичним принципам і традиціям є причиною того, що США і їх союзники всебічно підтримують Україну, яка веде справедливу війну з Росією. Зараз вже стає очевидним, що Росія програє цю війну, а Україна найближчим часом увійде до складу ЄС і НАТО, стане стратегічним партнером США та повноправним членом міжнародного демократичного співтовариства.